У хаті чисті стіни, красила їх сама.
І щоби ті бруднити — не тягнеться рука.
Маленька чорна крапля з’явилася. А як?
Для мене гірку прикрість вчинив який “мастак”?
Стіни доглядала від пилу й павутиння.
Ніби й не забракло у праці цій терпіння.
Та що тепер казати? - Десь не впильнувала,
Й двері свого дому не щільно зачиняла.
Для мух була нагода проникнути в житло,
І чистоти безплямної мовби й не було.
Що ж? Знову за роботу — і мию, і крашу.
Та знаю, дуже скоро порядок наведу.
Зайвої роботи могло би і не бути,
Коли б на всі щілини сітку натягнути.
Учуся на помилках. Стараюся, крашу,
І пісеньку співаю: “Мух більше не впущу”.
...Отак і гріх прийшовши — чорнить і сум несе,
Собою закриває все праведне, святе.
Пильнуй за своїм серцем, бо з нього йде життя,
Досліджуй і виконуй поради від Христа.
Тоді не буде болю і смутку від руїн,
Нехай на троні серця панує Божий Син.
Коли ж ти і спіткнешся, то рук не опускай,
Роботу очищальну Спасителю ввіряй.
Й знов Божою красою наповниться душа,
Як виріб відшліфує Ісусова рука.
Та перше на питання дай відповідь собі:
Чи “стіни” від початку окрашені в Христі?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
К Богу путь. - Николай Зимин Быть настоящим не только Христианином,но и просто человеком,очень нелегко.Быть честным в наше время глупо и непопулярно даже среди верующих.Это правда,которую подчас замалчивают,не хотят травмировать...Но об этом:падениях,стрессах,- нужно, необходимо писать и говорить.Богу не нужна полуправда.Он ждет нас в небе без пятен порока и греха.Он видет все и,поверьте, никогда не оставит в трудных обстоятельствах жизни, если мы не фарисействуем, а переносим всё в любви.В страхе нарушить Его законы.Законы неба,которые мы пытаемся подчас корректировать.Глупо...
