Останні, на хресті важкім, хвилини...
"Прости їм, Отче..." - все іще лунає.
І попросив, в останнє: "Хочу пити..."
І - душу в руки Я Твої вручаю...
Зняли з хреста, у гробі положили.
Здалося - все, кінець...як жити далі?
У хворих не зосталося надії
І учні всі зажурені стояли.
Помер, Хто найдорожчим став у світі,
На Кого всю надію покладали.
Як далі, у гріховнім, світі жити?
У Ньому лише правду всі пізнали.
Хто оздоровить, у біді потішить?
Розкаже про Небесне Царство вічне?
До кого йти? До кого притулитись
У своїм горі, коли знову прийде?
Два дні у горі учні, плаче мати.
Якою довгою була оця субота...
Усі навкруг святкують своє свято.
Лише у тих, хто знав Христа - скорбота.
Це сталося уранці - заясніло...
Ось сонечко з'явилося на сході.
І починався перший день неділі.
Минула ніч і пробудилася природа.
Минула ніч ця на землі гріховна.
Життя воскресло з Господом із гробу.
І радість огорнула невимовна
Усіх, хто близько був із Ним до часу того.
Ще люди по домівках спочивали
Не знаючи про те вклике диво.
Воскрес Господь! - пташки лише співали.
Які ж ви люди, на землі, щасливі!
Христос воскрес! Відкрив у небо двері.
Христос воскрес! І смерть не має влади
Над тими, хто прийме Христа у серце,
Залишить світ, любові Його ради.
Ні смерть, ні камінь не зуміли втримать
Христа в холодній кам'яній могилі.
Він переміг їх в боротьбі не рівній,
В любові до людей беручи силу.
Воскрес із мертвих, щоби жити з нами,
Щоб вірним дарувать життя небесне.
Ти відвали від серця свого камінь,
Нехай у ньому наш Господь воскресне.
🕊️🕊️🕊️
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
А может ты забыл, для чего ты был создан? - Лариса Попова Драгоценные родители, ВОПИЯЙТЕ К Богу о детях наших! Вопияйте к Богу, чтобы Он учил нас эффективно и духовно осмысленно молиться о наших детях. Написано: Смерть и жизнь во власти языка. Господь говорит: ИЗБЕРИ ЖИЗНЬ!
С согласия сына одна из песен. Я больше года лежала... Он кормил меня с ложки, поворачивал, укрывал, ставил на ноги возле дивана и всё остальное, а по ночам я кричала от боли. И он утром шел в школу и спал на занятиях. И работал... (т. к.пенсии по инвалидности и скудных алиментов не хватало на еду). Мы тогда проходили через уроки человеческого равнодушия и жестокости по всем уровням: государства, школы, религии, близких. Взрослые сдавались и теряли родных, а мой мальчик силою Бога ЖИВОГО выстоял, а я осталась жить, потому что над нами ХРИСТИАНАМИ смерть не имеет власти, пока наш дух пребывает в Слове Библии. Мы учились ЖИТЬ И ПОБЕЖДАТЬ, когда жить невозможно. Более подробно (о пути ПОБЕДЫ) написала в рубрике Свидетельство:
,,Как жить, когда жить невозможно,,
У нас замечательные дети! Стойте в вере на Слове Божием: Вот наследие от Господа - дети; награда от Него. Наши дети нам в благословение!
Слово могущественной Божьей защиты на семьи и детей в рубрике Крик души: Крик духа - КРИК ПОБЕДЫ.
Дивны судьбы Его! да откроет каждому из нас Господь Слово Своё,ЧТО означает: В свитке книжном написано О МНЕ! Благодарение Тебе за это Господь Иисус Христос - Слово Божие ЖИВОЕ. Аллилуйя.
