… є Великий Господь! Він створив Вселену і продовжує творити незбагненні творива.
Його вся Земля і все що на ній – маленька Земля – і все що на ній!
Його вся увага на цій Землі, Його плани, Його Воля!
Він абсолютно досконалий і є чудним! Він поза часом і простором і досконало все знає! Він має задуми!
Він є Любов! Його така природа. Любов є Ним – Він більше досконалої любові! І всі Його рішення і задуми – з Любові!
Він називає Себе Батьком – моїм рідним! І каже, що жоден з батьків – найкращих батьків на землі за всю історію людства не порівнюються з Ним, бо Він – найдобріший! Він є Добро! Добро – це Він!
Є я. Знаю тільки те, що мій гріх Його вбивав. Але – Він Любов! І зла мого Він не пам’ятає, коли має до мене справу – не хоче пам’ятати. Принаймні Він не відноситься до мене через призму мого зла, але через Ісуса Христа.
Я маю свої плани… це, мабуть й добре. Але й Він має Свої плани щодо мене. Він особисто мене задумував і творив – для цілі! І я знаю, що Його Воля добра і досконала. Про свою волю і бажання такого сказати не можу.
Його Воля – не з зла – з Любові! О, Боже, як це зрозуміти так, щоб Тобі цілісно довіряти?
Він каже, що я можу з’єднуватись з Ним, стаючи Ним і одним цілим з Ним.
О! Дивний духовний світ!
І цей «шлях злиття» лежить через моє смирення перед Ним.
Я спробував життя в Ньому, з Ним. Я спробував стільки, як я малий на фоні Вселеної, бо Він меж не має!
І що на цікавіше – я є справжнім собою, індивідуумом, унікальним серед інших унікальних людей тільки коли в Ньому! Бо тоді я відповідаю своєму призначенню, навіть не знаючи його.
Щось зрозуміти не можливо, бо можна здуріти. Це на рівні відкриття, чи «привідкриття» духовного.
Він хоче щоб я був частинкою Його! Це фантастично. Я – частина Його!
***
Він створив мене в Собі! Це Його задум. Він не терпить гріха. Гріх і нечистота не може бути частиною Його. Тому зрозуміла Його біль, коли я був в гріху і був від Нього відділений.
Я – частина Його і був відділений від Нього. Це ніби, коли б мені відрубали частину мене. Щось подібне, мабуть, переживає і терпить Він – за кожну людину.
Таємниця на таємниці…
Кров Ісуса омиває і очищає мене від гріха, щоб я був без гріха, щоб я міг бути тією невід’ємною частиною Його.
Коли Він робить заради Себе щось, то я маю в цьому участь, бо я є частиною Його.
Отець в Сині – Син в Ньому! Я в Сині – Отець в мені! Єдиний, цілісний Організм!
Мене ще обмежує тіло, щоб злитись з Ним повністю. Але тіло не вирішує – вирішує дух. Я маю вибір жити за тілом, або жити за духом.
Краще жити за духом, бо це жити не марно!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Покрытые Его благодатью? - Наталия Минаева Да благословит вас Бог!
А это из проповеди К.Кульман
Вам не помогут ни Бог, ни люди, если вы уйдете в себя и будете думать только о себе. Ни лекарства, ни мои советы, ни проповеди, ни ваши знания не смогут вам помочь, пока вы сами не предпримете определенные действия. Пока вы остаетесь в своем замкнутом мирке, вам не помогут ни люди, ни Бог. Поэтому, чтобы вам не пропасть окончательно, выйдите из заточения, в которое сами себя поместили. Выберитесь из темницы собственного эгоизма, иначе никогда не увидите победы.
Я поняла, что легкие победы — это дешевые победы. Лишь за трудную победу стоит сражаться. И порой это сражение становится жаркой и жестокой схваткой. Зато именно такая победа будет иметь наибольшую ценность. Я знаю об этом из личного опыта. В пути мои ноги спотыкались о камни, и это закаляло меня. Трудности и испытания, которые одолевали меня, когда я чувствовала себя полностью раздавленной и захлестнутой бушующими волнами проблем, были моей Гефсиманией, благодаря которой во мне формировался мужественный характер и доверие Богу. А за победу, достающуюся дешево, не стоит и сражаться. В самый трудный час, в самом глубоком подземелье Господь может и хочет даровать благодать и победу.
Давайте немного поразмышляем вместе. Знаете ли вы, что Мильтон написал «Потерянный рай», когда был слеп? Он не позволил недугу украсть у него победу. Другой человек, сломав ногу, был прикован к постели. Однажды, лежа в кровати и рассматривая обои, он решил попробовать себя в качестве художника и впоследствии очень в этом преуспел. Он тоже обрел благодать в свой самый трудный час. Эти два человека могли потерпеть неудачу, проходя через трудности, но все же одержали победу.
Один поэт на первом же своем выступлении был осмеян публикой. Этот провал был особенно мучителен для него. Но вместо того, чтобы сдаться, он отправился домой и написал величайшую поэму о том, как принять вызов и жить, побеждая. Эта поэма привлекла внимание другого человека, лежащего в больнице. Он потерял обе ноги и обе руки. Он был настолько взволнован, что впоследствии стал известным оратором. Все эти люди нашли благодать даже в тесном подземелье обстоятельств.
Как-то я услышала о женщине-враче, ноги которой в детстве были парализованы в результате серьезной болезни. Когда она подала заявление о зачислении в один из американских медицинских университетов, ей отказали, сказав, что в таком состоянии она никогда не сможет заниматься медициной. Опустила ли она руки? Нет! У нее были все причины это сделать — сломаться и разочароваться в жизни. Но она поехала в Китай и получила медицинскую степень там. Более того, она была признана лучшей студенткой курса. Не остановившись на достигнутом, она вернулась в университет, где ей ранее отказали в зачислении, и сдала там государственный экзамен. Сейчас она является практикующим врачом в одном из медицинских учреждений для детей-инвалидов и работает, сидя в своем кресле-каталке.
Чудо начинается изнутри, а не снаружи. Легкие победы— дешевые победы. Бороться стоит лишь за те, которые достаются с большим трудом. Тропа из розы лепестков—удел трусливых слабаков, отважных дух всегда силен, чтоб одолеть тернистый склон.
